Герці козацької доби

Перше козацьке повстання вибухнуло 1591 року. Саме тоді український шляхтич і гетьман реєстрових козаків Криштоф Косинський отримав від короля землі за службу короні. Та не встиг він зайняти ці землі, як Януш Острозький, білоцерківський староста, вже привласнив їх. Косинський помстився тим, що напав зі своїми козаками на маєтки Острозького, Під його впливом селяни й козаки на Волині, Брацлавщині та Київщині почали мстити панам за власні кривди. Перелякана шляхта зібрала військо, яке очолив князь Костянтин Острозький. Місцем збору шляхетських військ було оголошено Старокостянтинів. Сюди стікалися загони польських гусарів, драгунів, німецьких рейтарів. А тим часом Косинський із козаками напав на Білу Церкву, зруйнував її й пограбував, забравши майно старости Януша.

Із Київщини повстанці пішли на Волинь і Поділля. На їхньому шляху лежав Старокостянтинів. Проте місто взяти їм не вдалося. Козацькі війська зайняли зручну позицію зі східного боку Старокостянтинова над Случчю - біля с. Красносілка. До битви готувалися і шляхтичі, і козаки.

Коли бій був у розпалі, стало помітним, що козаки відступають у напрямку до Острополя. Шляхетське військо повернулося до міста. А козаки знайшли перепочинок в Острополі, що був привітнішим до козацького війська. Набравшись сил, вони вирушили по зимовому бездоріжжю, крізь замети й скрипучі морози до містечка П'ятка - до місця свого останнього бою. Слідом за козаками їхали німецькі рейтари, польські гусари і.надвірна козацька сотня князя Костянтина Острозького на чолі з Северином Наливайком, який уславився як завзятий українець.

Северин і справді був сміливим, завзятим, славолюбним та амбітним. Доля його тісно пов'язана з Острогом і Старокостянтиновом. Його брат Дем'ян Наливайко був визначною людиною - членом Острозького культурно-просвітницького гуртка та духівником князя Острозького. Северин також тягнувся за братом, закінчив Острозьку Академію і, можливо, навіть навчався за кордоном. Мав великий хист до військової справи, за що отримав титул першого гармаша Європи. Костянтин Острозький доручив йому командувати своєю охороною, а потім і князівською сотнею з Острозі й Старокостянтинові. Перші військові подвиги, перше визнання і перше кохання - все це пережив Наливайко в Костянтинові. А коли під містом гриміли гармати Косинського, Наливайко свою долю вирішив на козацький лад - і вже 1595 року Україна чула гарматні канонади Наливайкового війська. Саме тоді його й обрали козацьким гетьманом. Не один раз підходили Северинові війська до Костянтинова, але не завжди йому тут відчиняли ворота. Шукав гетьман удачі в інших місцях.

На його підтримку стала Україна, і занепокоєні поляки прислали сюди своє коронне військо. Остання битва відбулась на Лубенщині і дістала назву «Лубенська різанина». Козаки билися завзято, але прикрі непорозуміння були сильніші од них. Польське військо здобула перемогу, вчинивши огидну різанину. Самого Наливайка було полоненой доставлено до Варшави. Там його жорстоко катували.

Хоча приводом до збройного виступу Косинського стала, по суті, його особиста суперечка за землю з родиною Острозьких — із самим князем К. -В. Острозьким і його сином Янушем, згодом розвиток цих подій сягнув масштабів України і справив величезний вплив козацтва на тогочасне українське життя, масове покозачення селян і міщан.

    Северин Наливайко — (?-1597) — керівник антифеодального селянсько-козацького повстання 1594-1596 років в Україні і Білорусії.

Після навчання в Острозькій Академії подався в козаки — на Запоріжжя, брав участь у походах проти султанських і ханських орд, мав блискучий військовий талант.

Під час повстання був виданий козацькою верхівкою польській шляхті і страчений у Варшаві.