Четвер, 28.03.2024, 21:49
Приветствую Вас Гість | RSS
 
                          
 

Меню сайту

 
Опитування
Ви були закордоном?
Всего ответов: 773

 

Розливайтесь дзвони на усі усюди


Вивчення історичних підвалин формування міста Старокостянтинова доводить спадкоємність тутешньої містобудівної традиції. Особливо чітко вона простежується у спорудженні культових споруд, їх розташування, будівничі особливості і навіть спрямування свідчать не лише про високу духовність, а й про високий рівень духовної толерантності, властивої нашому місту давніх давен.

Станом на кінець XVIстоліття у Старому Костянтинові діяли 6 православних храмів, татарський духовний дім, синагога. Це були як дерев'яні, так і кам'яні споруди.

Але час невблаганно вносив свої корективи в життя культових споруд міста. Назавжди втрачені для нас Успенський собор, Воскресенська церква на Новому Місті, церква Спаса, Святоюріївська церква на Заслучі, татарська мечеть, синагога. Натомість виникали нові забудови, і серед них - костел Іоанна Хрестителя.

Костел, що його спорудили магнати Любомирські, збудовано з каміння й цегли у стилі пізньобарокової архітектури. Це - тринефна споруда з апсидами. Архітектурно стриманий стиль арки, пілони та вбудовані балкони - це все, що прикрашає храм. Костел із самого початку закладали разом із монастирем, прибудованим до храму з трьох сторін, що утворює внутрішнєзакрите подвір'я. І саме в цьому яскраво виражена європейська спрямованість архітектурного задуму.

З самого початку костел відігравав роль соціального центру. Тут деякий час діяв новіціат для послушників Ордена капуцинів, на кошти благодійника-католика діяла богодільня для знедолених жінок, а також лікарня для бідних.

Документи XVIст. доносять нам відомості про дві дерев'яні церкви на Новому Місті - Богородицьку та Воскресенську. Зараз можна говорити про Богородицьку церкву, яка в кінці XVIII ст. була перебудована в кам’яну. Її архітектурне планування і розташування свідчать про неабияку роль, відведену храмові - в центрі новоутвореного міського комплексу, між річками Ікопоть та Шахівка, на перехресті новоміських вулиць, серед площі, що грала роль громадського майдану й базару одночасно. В часи воєн церква ставала оборонною спорудою і часто першою приймала удари ворога, захищаючи собою місто. В ті часи вона ставала справжньою маленькою фортецею - була обнесена кам'яним муром. Архітектурна характеристика її скромна - це однонефна, одноаркова споруда з двома куполами, один із яких одночасно є дзвіницею.

Мілітаризація міста в XIXстолітті проявилась у будівництві казарм, а при них - полкової церкви. Андріївську церкву будували як полкову, тобто для потреб військових, що квартирували в Старокостянтинові. Мурування церкви - фігурне, виконане з червоної цегли, оздоблене цеглою світлого кольору. Основна окраса - дзвіниця, що вінчає головний вхід до храму із заходу. Композиційно церква вписується в архітектуру місцевості.

Доповнює сучасну картину сакральних будов міста каплиця, споруджена на честь 2000-ліття Різдва Христового, за авторством А. Доманської.


Старокостянтинів
Туристичними стежками краю
(03854) 3 - 31 - 65
www.ksdua.com

Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
    
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright Dantour © 2024 |