Німецько-фашистські загарбники вторглися в місто на світанку 8 липня 1941 року. Цей день став першим днем гітлерівської окупації, що тривала до 9 березня 1944 року. Фашисти використали Старокостянтинів як опорний пункт окупаційного режиму, розмістивши тут велику кількість гестапівських військ. З цього часу було запроваджено комендантську годину, а на вулицях звичним явищем стали німецькі вівчарки. За час окупації в місті було закатовано й розстріляно 21 тисячу мирних жителів, 6 тисяч відправлено на каторжні роботи до Німеччини. З усіх навколишніх міст і містечок фашисти зганяли до Старокостянтинова єврейське населення у створене тут гето. Навколо міста виникли три великі єврейські братські могили, в яких поховано до 20 тисяч населення. З перших днів війни в місті почали діяти підпільні групи - О.Чекирди, Ф.Балашова, М. Плотнікова, М. Свіргуна. Але всі вони зазнали розгромів внаслідок пильної діяльності посилених частин гестапо в місті. Загалом же партизани провели в області 1272 операції. У кінці лютого 1944 року розпочалася Проскурівсько-Чернівецька операція, що мала на меті й визволення нашого міста. Бої за звільнення Старокостянтинова почалися 4 березня і успішно закінчилися 9 березня 1944 року - нині цей день для жителів міста святковий. А ще 9 березня 1944 року було ознаменоване тим, що о 23 годині Москва 20 залпами із 124 гармат салютувала частинам Червоної армії, які успішно виконали операцію по звільненню нашого міста.

12 військових частин і з'єднань, що брали участь у його звільненні, були удостоєні звання «Старокосянтинівські». У боях за місто загинуло 1613 радянських солдатів та офіцерів. Фашисти, відступаючи, втратили більше З тисяч воїнів і 25 танків. Загалом же на території нашої області в боротьбі з партизанами гітлерівці втратили понад 75 тисяч чоловік.

Відступаючи, фашисти чинили такий шалений опір, що вулиці міста стали схожими на сталінградські. Саме тому 1946 року у Старокостянтинові відбувалися зйомки художнього фільму «Сталінград». Боляче рахувативтрати у війні... І нам ніколи не забути імена 4 тисяч земляків-старокостянти-нівчан, удостоєних високих нагород за свої ратні подвиги. Четверо з них стали Героями Радянського Союзу.

...Прийшли мирний ранок і пора відбу­довувати місто. Ті, хто мав силу, зайняли позиції на рубежах трудового фронту. До жовтня 1945 року місто в основному було відбудовано. Трудящі так натхненно взялися за роботу, що вже восени 1944 року змогли внести посильний вклад у формування танкової колони «Поділля», яка відразу вирушила на фронт. А над Старокостянтиновом небо вже було безхмарним.