Вівторок, 19.09.2017, 15:37
Приветствую Вас Гість | RSS
 
                          
 

Меню сайту

 
Опитування
Ви були закордоном?
Всего ответов: 691

 

Зранку 22 вересня Б. Хмельницький розпочав бойову розвідку, метою якої було з'ясування складу та розташування польського війська. Оскільки основна частина польського війська пішла на відпочинок після безсонної ночі, козаки почали викликати шляхтичів на герць (двобій). Для цього козак-сміливець або невеликий загін наближались до ворожого війська, вели розвідку і закликали до двобою. Козацька старшина вважала ознакою рицарської честі викликати ворога на двобій. Уманський полковник І.Ганжа протягом дня особисто провів декілька переможних герців, в останньому з них він загинув.

Під час сутичок 22 вересня потрапив у польський полон козацький священик. Він показав на допиті, що на допомогу козакам йде орда у складі декількох десятків тисяч воїнів.

Як повідомляє А. М'ясківський, Б. Хмельницький за татарами "навіть посилав полки". Отже, він не тільки чекав на татар-союзників, а й вжив необхідних заходів для їх швидкого просування. Очевидно, для забезпечення руху та переправи татарського війська через Дніпро, Інгулець, Інгул, Південний Буг та Дністер він направив у ці райони на Кучманський шлях козацькі підрозділи. За повідомленням джерел, та­тарські воїни, що пізніше потрапили у польський полон, засвідчили, що з Криму вони вийшли, як був ще повний місяць (з 7 по 14 вересня 1648 р. - І.С.). Рухалися форсованим маршем повз м. Бар, поспішали застати польське військо в таборі, а коли дізнались, що воно розгромлене, повернули на Львів, де відпустили загони для вільних рейдів. До походу кримських та буджацьких татар приєдналась і Єдичкульська орда, хоч з нею про це домовленості не було. Загальна кількість татар становила більше 100 тис. Очолив похід калга-султан Крим-Гірей, а серед його провідних командуючих були Тугай-бей та Кая-бей. Буджацьку (Білгородську) орду очолив Антимир-мурза, рідний брат Кантемирів, разом з Адлаєт-мурзою.

Розрахунки показали, що Буджацька орда вийшла від Білгорода не пізніше 18 вересня 1648 р. Ця дата свідчить, що, очевидно, Б. Хмельницький направив гінців до ватагів цієї орди в день, коли польське військо почало своє просування у район бойових дій, тобто 14 вересня. До українського табору, у район Пилявців, Буджацька орда прибула наприкінці дня 22 вересня. Торкаючись її чисельності, С. Величко повідомляє, що татар було 5 тис., Г.Грабянка - 4 тис, а декілька тисяч козаків Б. Хмельницький перевдягнув у татарський одяг. Польські джерела повідомляють, що до українського табору прибуло 30 тис. татар.

Посилаючись на татарський літопис Сеная, є підстави припускати, що у район битви під Пилявці прибула Буджацька орда у складі 20 тис. воїнів. У такому складі вона брала участь під час походу Іслам-Гірея IIIна допомогу Б. Хмельницькому з 11 травня по 11 черв­ня 1648 р.

У другій половині дня 22 вересня з козацького табору вийшло декілька полків для урочистої зустрічі татар і надання їм допомоги в обладнанні табору для коша, який розташувався на лівому фланзі української армії, взявши на себе функції її резерву. До пізньої ночі на козацькій стороні було чути гарматні та мушкетні салюти. Така гучна зустріч союзникам робилась навмисне, щоб психологічно вплинути на ворога, який хотів завдати поразки повстанцям до прибуття татар. Незважаючи на повідомлення розвідки про прибуття до табору Б. Хмельницького ординців, більшість польської шляхти не повірила (або не хотіла вірити) в це. Отже, наприкінці дня 22 вересня була ліквідована оперативно-тактична перевага польської армії над ук­раїнською в кінноті. Тепер українське військо мало оперативно-тактичну перевагу у піхоті.

Після завершення урочистої церемонії начесть татар-союзників Б. Хмельницький скликав військову раду у Пилявецькому замку, де перебував його штаб. На раду були запрошені командири козацьких та селянських полків, а також командування татарського війська. З'ясувавши обстановку, гетьман оголосив бойовий наказ про проведення битви. Командуючий татарським військом Антимир-мурза повинен був негайно виділити частину кінноти у розпорядження М. Кривоноса, а зранку 23 вересня при підтримці козацької піхоти форсувати Ікву через брід вище греблі і атакувати центр та правий фланг ворога. Інженерне забезпечення переправ через Ікву та їх оборона покладалися на К. Півторакожуха. М. Кривоніс отримав завдання у взаємодії з татарською кіннотою, очолюваною Адлаєт-мурзою, завдати в цей же час удар по лівому флангу і тилу ворога. Якщо ворог почне відступати, М. Кривоносу, Антимир-мурзі та Адлаєт-мурзі доручалося зупинити його і забезпечити оточення головними силами української армії. Командири піхотних козацьких полків одержали завдання зранку 23 вересня при підтримці артилерії оволодіти греблею, і, переправившись через неї, атакувати ворога з фронту.


Старокостянтинів
Туристичними стежками краю
(03854) 3 - 31 - 65
www.ksdua.com

Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
    
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright Dantour © 2017 |