Неділя, 19.11.2017, 17:51
Приветствую Вас Гість | RSS
 
                          
 

Меню сайту

 
Опитування
Ви були закордоном?
Всего ответов: 696

 

З турботою про жителів міста


Старокостянтинів пройшов тривалий шлях становлення укладів міського права, формування громади міста. Маґдебурзьке право, отримане ним у 1561 році, правило за дороговказ для наступних поколінь.

Тернистий шлях, що ним ішло місто, жодною мірою не змінив стилю його життя й прагнення до самостійності. Традиції Маґдебургії настільки міцно вкорінились у його повсякдення, що їх можна вважати класичною нормою.

Історія не зберегла нам загальної картини функціонування норм Магдебурзького права у місті, але деякі спогади дають зрозуміти і відчути, що поняття соціального захисту існувало в місті вже в той час, а ще спонукають до висновку про міську політику князя. Скажімо, представник муніципалітету від імені князя Острозького сплачує податок із землі за бідних мешканців міста. Це навіть сьогодні приємно вражає!

...У 1604 році Костянтинів переходить у власність Януша Острозького і стає повітовим містом. До речі, цей статус збережеться аж до 1923 року. Після смерті Януша володарями Костянтинова стають його нащадки з інших магнатських родів - Заславських. Любомирських, Сангушків. Через укладені шлюби та переділи маєтків їхній перелік доповнюють Радзивілли та Чарторийські.

У 1776 році власник міста Станіслав Любомирський уперше виготовив план Костянтинова, збережений до нашого часу. Свою магдебурзьку незалежність міська громада —, зберігала аж до 1793 року, допоки Костянтинів остаточно не відійшов до Російської імперії. Але й у нових умовах пагінці самоврядування в Костянтинові не згасали.

Із 1800-го року лад у міському самоуправлінні наводила Констанція Ржевуська з роду Любомирських, її владну руку місто відчувало ще довгих 57 літ... Після її трагічного розорення Костянтинів також зазнав чималих збитків, а міські маєтності продавалися на аукціонах ще не один десяток років.

Із 1868 року номінальною власницею міських багатств стає княгиня Анна Петрівна Агамбек. Загалом, багато їх було - власників міста, але ніхто з них уже не міг зовсім ліквідувати надбання Магдебурзького права.

Небагатослівною залишилася історія щодо внутрішнього устрою міста. Проте від 1918 року долинає до нас голос міського голови Миколи Леонтійовича Татарського з останнього його засідання, яке він вів 26 вересня. В той день Рада виголосила йому недовіру — депутати піддали сумніву законність рішень міського голови, обов'язки якого він виконував з 4 листопада 1913 року. Новим головою 30 листопада 1918 р. було обрано Сигізмунда Францевича Прошковського.

Із загальної картини історичних перипетій 1917-1920 рр. виринають прізвища начальника міліції більшовика Власова - уродженця С.-Петербурга, більшовицького міського комісара Данила Левчука...

Адміністративні зміни у радянському суспільстві надали Старокостянтинову статус центру району (з 1923 р.). Міська рада, як орган міського самоврядування, підпорядковувалась районній владі.

Повоєнна хроніка міського самоврядування зафіксувала для нащадків імена керівників міста.

Вінцем розвитку міської громади та її участі в самоврядуванні стало здобуття Старокостянтиновом у 2000-му році статусу міста обласного підпорядкування. Це велике здобуття пов'язане_з іменами тогочасного міського голови М.І. Козачука.депутатів обласної Ради - М.С. Мельничука, Л.П. Семенюка, С.В. Мельника.

Місто, як і людина, завжди бореться за визнання. Здобувши новий статус, громада Старокостянтинова доклала /зусиль, аби відродити справжнє минуле свого міста, переконливо довівши на високому науковому рівні 800-літнє існування на терені міста літописного Кобуда.

Нове століття історичної ери Старого Костянтинова буде утверджуватись із гербом князя Острозького. В 1561 році свій родовий герб , Костянтин надав Костянтинову, як необхідний атрибут міста. Зображення герба фігурувало, найімовірніше, в доказах князя для отримання Магдебурзького права. Утверджуючи міські порядки, герб намалювали на церковній стіні Троїцької церкви в техніці фрески. Це єдине прижиттєве зображення герба князя Острозького зберігається /досі.

Повноводною рікою пливли події, що відбувалися в місті: 1793 року місто входить до складу Російської імперії, чиновники якої докладали впертих зусиль аби знищити залишки минулої слави Старого Костянтинова, тому й постала потреба зміни міських символів. У 1793 році було вироблено нові печатки і новий герб міста. А вже 2 січня 1796 року петербурзькі сановники затвердили подані зразки. У варіанті 1793 року герб існував аж до встановлення радянської влади. Відтак настали часи безгербів'я та насадження надуманих радянських символів.

І вже тільки 1999-го року міська громада на повний голос заявила про свої віковічні міські традиції, поставивши питання про створення справжнього герба Старокостянтинова. Його автором став Олександер Матвійович ПАЖИМСЬКИЙ. Герб створено на основі того, що зберігся на церковній стіні з дотриманням багатих українських геральдичних традицій. Саме з цим гербом Старокостянтинів і отримав статус міста обласного підпорядкування.

Старокостянтинів
Туристичними стежками краю
(03854) 3 - 31 - 65
www.ksdua.com

Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
    
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright Dantour © 2017 |