Середа, 22.11.2017, 12:50
Приветствую Вас Гість | RSS
 
                          
 

Меню сайту

 
Опитування
Ви були закордоном?
Всего ответов: 697

 Історичні пам`ятки м.Старокостянтинів

Місто Старокостянтинів має зручне географічне положення, розташоване в північно-східній частині Хмельницької області, на відстані 48 км від обласного центру. Площа міста складає 3542,1 га землі. Населення міста станом на 01 січня 2008 року становить 34611 чоловік.

З грудня 1999 року місто має статус обласного значення. Через місто пролягають зручні шляхи національного значення (Н-03); регіонального значення (Р-05); територіального значення (Т-2324; Т-2327; Т-0612; Т-2306).

Територію міста дренує річка Случ та її ліва притока Ікопоть. Саме таке зручне географічне розташування споконвічно сприяло розвитку й цінності міста, як міста-фортеці, міста в якому поєднуються стратегічні, економічні та соціальні інтереси. Дана місцевість завжди була зручною для використань та побудови городищ, адже територія міста знаходиться на торгових та оборонних шляхів.

Життєдіяльність міста залишила нам велике культурне надбання у вигляді архітектурних пам'яток, що мають виняткову історичну та архітектурну цінність. На сьогоднішній день збережено пам'ятки архітектури Державного значення:

  • Замок Князів Острозьких(1561-1571 рр.) - охоронний №765;

  • Комплекс споруд Домініканського костелу з баштою - 16-18 ст. - охоронний №1701;

  • Костел Св. Іонна Хрестителя 1754 р. охоронний №1702.



Археологічні дослідження (експедиція Інституту археології НАН України 2001-2005 років під керівником к.і.н. Л. Виногородської) дають можливість стверджувати, що початок існування городища-замку і міста Старокостянтинів (Кодубь) відноситься до кінця ХІІ-ХІІІ ст. Із ХVIVII ст, південним краєм Волині проходив вже згадуваний, відомий шлях нападів кримчаків на Україну - Чорний. Князь Костянтин (Василь) Острозький, маючи тут великі земельні володіння, бажав побудувати замок (фортецю), який перешкоджала б нападам кримчаків на його землі.

Вимогам побудови фортеці відповідало село Колишенці Василя Лабуньського, вигідно розташоване при злитті річок Случ й Ікопоть, на півшляху від Красилова до Острополя. Князь Острозький купує село й просить короля польського Зигмунда Августа грамоту на заснування міста. 26 березня 1561р. Острозький отримує грамоту на заснування міста («місто садити»), й одночасно грамоту на користування Магдебурзьким правом.

Географічне положення міста, низка привілеїв, сприяли швидкому його розвиткові. Місто під ім'ям Костянтинів згадується від 16 червня 1579 року. В 1632 році воно перейменовано в Старий Костянтинів. Фортеця-замок побудована в 1561-1571 роках.

Незабаром Костянтинів, як укріплений пункт, набуває виняткового значення в оборонній системі всього краю. Місцева шляхта в своєму наказові послам на Сейм у Варшаві 1638 року вимагала, щоб місту були дані привілеї як Замостю й Тарнову, бо «на Костянтинові всієї України сила належить».

Низка татарських нападів у XVI ст., XVII ст. (1575, 1595, 1616, 1617, 1618, 1624рр.) не змогли подолати Костянтинів.

До наших днів з 15 будівель, що складали замок, дійшли: кам'яний палац з домовою церквою й вежею, рештки (1-й поверх) в’їздної оборонної вежі, частина кам'яного муру від міста, дзвіниця.

 
Характеристика архітектурних об'єктів

Замок розташований на мисові двох річок Случ та Ікопоть. Формувався в два етапи. Спершу (1561-1571) зведена оборонна вежа з палацовою прибудовою неправильної форми - донжоном на заході і домовою церквою на сході. На початку XVII ст. (1636р.) зведено існуючий об'єм поміж церквою і донжоном.

Палац цегляний, двоповерховий, прямокутний в плані з ризалітом зі сторони річки. Перекриття першого поверху - напівциркульні склепіння із розпалубками, другого - плоскі. Замкова церква - одна із найбільш ранніх будівель - була одночасно й фортифікаційним укріпленням. Церква прямокутна в плані із напівкруглою апсидою на сході. Простір інтер'єру розчленований за допомогою чотирьох стовпів, що несуть систему склепінь. Барокова маківка і фронтон, з півночі над входом, як і два контрфорси - результат реконструкції XVII ст. Тоді ж виконане малювання інтер'єру церкви, які дійшли до наших днів. Замок - пам'ятка, що зберегла характерні риси укріпленої резиденції феодала XVI ст. на Волині.

   
 
Комплекс споруд Домініканського костелу з баштою XVI - XVIII ст.

Комплекс споруд домініканського костелу з оборонною баштою (мур) XVI – ХVII ст. Розташований на березі річки Случ. Включає оборонну башту і прибудований до неї костел. Пам'ятник влучно поєднує оборонні функції з ренесансними деталями в оформленні верхніх ярусів фасадів.

Башта, друга половина XVI ст. входила до складу фортифікаційних укріплень міста. Перебудована в XVIII ст. з використанням під дзвіницю (архітектор Е.Жібер). В 1852 році в нижньому ярусі вбудована церква. Змурована з каменю-ракушняка, квадратна в плані, п'ятиярусна. Перекриття відсутнє. В північно-східному куті вбудована камінно-гвинтова драбина. Масивні, гладкі стіни ярусів, поступово звужуються доверху, пристосовані для оборони. В них розміщені прольоти напівциркульного окреслення, амбразури для артилерійського обстрілу, бійниці. Верхній ярус відрізняється від інших легшими пропорціями і витонченістю аркатури. Великі прольоти для дзвонів на четвертому ярусі підкреслені декорацією антаблементу і сильно виступаючим карнизом.

Костел 1612 р. входив в комплекс будівель монастиря домініканців. Прилягає до башти з півночі. Камінний, прямокутний в плані з вираженою п'ятигранною апсидою на сході. Збереглися над янтарною частиною цегляні перекриття сводчаті з розпалубками. В північній частині костелу збереглися аркасолії, в східній -невеликі, круглі, схожі на амбразури вікна, стіни по фасаду мають два ряди бійниць. Прибудований безпосередньо до башти, костел був включений в систему її оборони.
 
 
 
 
 
 
Костел святого Іоанна Хрестителя

Будівничим костелу було призначено видатного італійського архітектора ХVIII ст. Паоло Антоніо Фонтані. Князь Януш Сангушко зобов'язується виплачувати Паоло Фонтані по 100 золотих щороку з оренди Кузьмина. З самого початку костел входив в ансамбль монастиря прибудови якого охоплюють пам'ятку з трьох сторін (крім західної), утворюючи на півдні внутрішній прямокутний в плані клуатр. Побудований з каміння і цегли. Костел являє собою пізній варіант трьохнефної базиліки з виділеними в плані та по висоті центральним нефом та апсидою. Вхід в костел із західної сторони. Декор будівлі слабко виражений : головний і західний фасад акцентовані трикутними фронтонами, волютами та пілястрами. В інтер’єрі центральний неф з'єднується з боковими через арки, що опираються на пілони. Поміж кожної пари пілонів вбудовані балкони, які виходять на центральний неф. Пам'ятка є характерним прикладом пізньої барокової архітектури.



До занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток відносяться наступні архітектурні об'єкти:

  • Постоялий двір (XVIII ст.)

  • Дитяча музична школа (корпус 1) (XVIII ст.)

  • Будівля історико - краєзнавчого музею (XIX ст..)

  • Млин (1905р.)

  • Міська гімназія (1905р.)

  • Адміністративна будівля (кінець XIX ст.)

  • Андріївська церква (кінець XIX ст.)

  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1807р.)

Постоялий двір, вул. Криштофа Коcинського, 51 (XVIII ст.)

Споруда постоялого двору розташована у центральному історичному районі міста. Характер архітектури будівлі дозволяє віднести її до періоду раннього класицизму, тобто до кінця XVIII - початку XIX століття. Основним архітектурним акцентом двоповерхового будинку є широка масивна арка з проходом під нею. Суворість та стриманість оформлення фасадів класицистичної будівлі дещо порушена активною пластикою оздоби віконних отворів. Застосування дрібних декоративних елементів(ромбовидні накладки та ніши, різнофігурні виступи тощо) характерне для провінційного варіанту стилю.
 

Дитяча музична школа (корпус 1), вул. І.Федорова, 56 (поч.. XIX ст.)

Корпус №1 дитячої музичної школи розташований в історичному центрі міста, в кварталі між вулицями Замковою та Івана Федорова. За свідченнями краєзнавців у цій будівлі на початку XIX ст.. розміщувався офіцерський клуб. Тут у 1826 році відбувались таємні зустрічі офіцерів, членів товариства об'єднаних слов'ян

Будівля історико - краєзнавчого музею, вул. Грушевського, 15 (ХІХст.)

Будівля цегляна двоповерхова, складної форми. Будинок є типовим прикладом міської забудови кінця XIX - початку XX століття. До 1917 року у будинку розташовувалось жандармське управління. З листопада 1917 по січень 1918 року - ревком м. Старокостянтинова. У липні 1919 року - штаб Богунського полка Першої Української Червоної дивізії, а з липня 1920-го - штаб зведеної стрілецької дивізії 14 -ї армії, у більш пізній час відділення міліції, ряд загальноосвітніх закладів тощо.

Млин, вул. Чкалова, 7 (1905р.)

До нинішнього часу зберігся лише корпус млина. Споруда vлина поставлена на перешийку на місці злиття р. Ікопоть та р. Случ. Таке розташування споруди робить її однією з найбільш помітних архітектурних пам'яток міста, яку можна побачити з будь - якої точки набережної. Млин будувався на замовлення одного з відоміших цукрозаводчиків м. Старокостянтинова, п. Дубасова, а після його смерті перейшов у власність його вдови - останньої володарки Старокостянтинівського замку. Будівля млину цегляна у п'ять поверхів з баштою. Декоративне оформлення фасадів будівлі виразне та водночас стримане. Монументальність архітектурного образа будівлі, гармонійність поєднання засобів художньої виразності та вигідне розташування роблять споруду млина однією з найбільш цікавих та яскравих пам'яток індустріальної архітектури епохи модерну в Україні.
 
 
Міська гімназія, вул.. Пушкіна, 54(1905р.)
Споруда міської гімназії, яку зараз займає Старокостянтинівській міжшкільний навчально - виробничий комбінат, розташована на периферії району історичної забудови міста, неподалік набережної р. Ікопоть. Міська гімназія була одним з перших загальноосвітніх закладів у Старокостянтинові. Будівля є типовим прикладом міської громадської споруди початку XX століття.
 
  
 
Адміністративна будівля, вул.. К.Острозького (кінець XIX ст.)

Адміністративна будівля розташована по центральній магістралі. Сучасний двоповерховий об'єм будівлі складений з кількох окремих, поставлених впритул одна до одної споруд, що утворюють єдиний корпус - каре з внутрішнім двором. Особливістю цієї будівлі є також і те, що її складові частини розрізняються за часом зведення.

 
Андріївська церква, вул.. Миру (кінець XIX ст.)

Споруда Андріївської церкви розташована по одній з основних магістралей м. Старокостянтинова на території військового містечка. Церква будувалась як полкова. Разом із казармами та допоміжними господарськими військовими будівлями вона утворює єдиний комплекс. Будівля церкви зального типу цегляна одноповерхова триабсидна безкупольна. Притвор церкви вінчає триярусна башта - дзвіниця з шатровим куполом. У оздобі фасадів будівлі переважають елементи, притаманні російському народному зодчеству. Будівля церкви є однією з небагатьох споруд Старокостянтинова у «руському» стилі кінця XIX століття.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці, вул. Грушевського (1807р.)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці розташована на ділянці м. Старокостянтинова, обмеженій р. Ікопоть та р. Шахівка. Церква зведена на місці старої дерев'яної церкви, перші відомості про яку датуються 1687 роком. Церква Різдва Богородиці єдиною збереженою до нинішнього часу у Старокостянтинові культовою спорудою доби зрілого класицизму.
 
Старокостянтинів
Туристичними стежками краю
(03854) 3 - 31 - 65
www.ksdua.com

Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
    
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright Dantour © 2017 |