Городище літописного міста Губин ХІІ-ХІИ ст. Болохівської землі (с. Губин)

Болохівська земля розташовувалася у басейні річок Случ, Тетерів, Ікопоть, Горинь, Хомора, верхів'ях Південного Бугу й згадується в Іпатіївському літописові під 1150 роком. Губин вперше в літературних джерелах з'являється 1241 року, коли галицький князь Данило Романович із сином Шварном і братом Васильком спалив місто Губин, попередньо вивівши звідти його мешканців, верхівка яких була союзником татаро-монголів. Як стверджував у XIX ст. професор університету Св. Володимира М. Дашкевич, звернувши на повідомлення Іпатіївського літопису, що князі Болохівської землі із середини XII ст. розпочали нерівну боротьбу із Галицькими можновладцями, вдавшись до союзу з татаро-монголами. Він вважав, що Болохівська земля - автономне Болохівське князівство, яке виникло в результаті феодальної роздробленості, яка спіткала в середині XII ст. Київську Русь.

Характеристика городища.

Перший опис городища Губина зустрічаємо в праці В.Б.Антоновича «Археологическая карта Волынской губернии», що опублікована в 1901 році. Із неї дізнаємося, що Губин є «Один из упомянутых летописью Болоховских городов. Против села, на высоком правом берегу р. Случи есть круглое городище, 240 шагов в диаметре, окруженное пятью параллелями валов; среди его площадки две круглые, обнесенные валами цитадели».

Площа городища 4,6 га. Це одне із найбільших за площею городищ Болохівської землі. Історико-топографічна особливість городища є те, що воно складається із чотирьох уособлених ділянок, які кожна окремо, і всі разом обнесені земляними валами та ровами. Це означає, що Губинське городище являє собою залишки міста, а не феодального замку.

Висота валів від 3, 5 до 10 м. Загальна довжина валів - 435 м. Губин має п'ять оборонних валів. Стандартною кількістю валів є 2-3.

Розміри та підйоми валів вказують на те, що Губин був розташований у надзвичайно вигідному стратегічному положенні.

Археологічні дослідження (які ведуть університети м. Житомира і м. Кам'янця-Подільського) стверджують: населення Губина мало тісні економічні та культурні зв'язки з Галичем, Києвом, Черніговом та іншими містами Південно-Західної Русі.

Масовими знахідками є скляні браслети виготовлені в Києві та частково в Галичі, знайдена висла свинцева печатка новгородського князя Володимира Всеволодовича, яка датується 1136 роком; інші значні та коштовні знахідки.

Городище Губина є дуже цікавим в науковому відношенні археологічним об'єктом Правобережної України.

Матеріали люб`язно надані Пажимським О.