Палацово-парковий ансамбль «маєток Ілляшівка»

Власником маєтку Ілляшівка з другої половини XVIII ст. стає Томаш Дорожинський, летичівський міський суддя, пізніше підстароста, посол на Сейм від брацлавського воєводства, котрий поставив свій підпис під обранням короля Станіслава Августа Понятовського. Спадкоємці, невдовзі по смерті Томаша Дорожинського, продали маєток Адаму Букару (1739-1793), житомирському земському судді і його синові Северину Букарові (1773-1853), мемуаристові, учаснику бойових дій з Росією під проводом Т. Костюшки 1972 р. Один із синів С. Букара, Теофіл (1814-1847), вихованець Кременецького ліцею, письменник, перекладач, поет, збирач українських народних пісень.

Палац маєтку побудований в кінці XVIII ст. в класицистичному стилі. Польський дослідник палацової архітектури Станіслав Лоза, стверджує, що палац в Ілляшівці вибудований за проектом відомого архітекта Доменіка Мерліні.

Домінантою парадного фасаду палацу був портал на шести токайського ордеру колонах (знищений комуністами в 1990 році), а парковий фасад відмічено ризалітом - напівротондою, оточеною чотирма парами витончених тосканських колон, що стоять на терасі. Поміж колон - троє високих «порте-фенетрів» округлених в горішній частині. Ризаліт-ротонду увінчує атик з трьома неглибокими нішами. В середній, більшій - горорізьба, що зображає дві маски на тлі гротескової композиції, а в двох менших (бічних) - орли. Долішню частину ротонди обіймають сходи. Бічні фасади мають портики. Східний оформлений трьома спареними колонами з фронтоном, а західний має чотири колони, фронтон з напівкруглим вікном, а ґанок піднятий так високо, що в цоколі влаштовано вхід до глибоких склепінчастих підвалів. Автор ліпних декорів ззовні і в інтер'єрах італієць Жанбатісто Цагляно, що працював і в Самчиках, інших маєтках.

Найбільш репрезентаційною залою палацу є Кругла, накрита куполом. Звали її «Мозаїковою». Дванадцять тонких корінфських колон із білого штучного мармуру тримають антаблемент. Плафон зали, прикрашений окриленим Аполлоном з двома симетрично розташованими гірляндами вінків. Зала подібна до Круглої зали самчиківського палацу.

Поруч із Круглою залою, знаходиться Велика видовжена зала-їдальня. Майже на всю ширину стіни, протилежної вікнам, розміщувалася фреска із зображенням палацу в Лазєнках, театру на острові і якогось будинку цього відомого ансамблю у Варшаві.

На бічній стіні - святиня Сибіли в Пулавах, а на другій бічній-пустельники, що моляться на тлі руїн.

Стелю оббігає довкола фриз ліпної горорізьби з повторюваного мотиву: путті серед рослинного орнаменту. Знову ж велика подібність до оздоблень Великої зали самчиківського палацу.

Парк закладений Діонізом МакКлером. Його терен спадає по схилу до ставів. Зазнає ансамбль багато шкоди від нефахового його утримування.

Матеріали люб`язно надані Пажимським О.