Фортеця в Меджибожі
Меджибіж - стародавнє містечко на Поділлі, що вперше згадується як місто в Руському літописі у 1146 році, яке лежало недалеко двох татарських шляхів, Чорного і Кучманського, тому мешканцям міста часто доводилося відбиватися від ворогів. Через це в Меджибожі збудовано замок.
Знав Меджибіж часи литовські, пізніше входив до Польщі, а з 1540 року став приватною власністю панів Сенявських, яким належав протягом 200 літ.
Року 1593 А. Сенявський видав Меджибожу грамоту на самоврядування за Магдебурзьким правом та зазначив у ній права міщан.
Інші власники видавали грамоти меджибізьким ремісничим цехам: ткачам, кушнірам, гончарам, ковалям, шевцям, кравцям.
За бурхливих часів Національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти 1648-1657 р.р. під проводом Б. Хмельницького Меджибіж і замок були свідками багатьох битв.
1672 року турки захопили Поділля, а отже, й Меджибіж, і вододіли ним протягом 27 років.
Потім Поділля опинилось знову у складі Польщі. Після польського повстання 1830-31 р.р. Меджибіж був переданий царським урядом військовому відомству. Тут було створено військове поселення.
У замку розмістився штаб 12-го Ахтирського полку.
У 1924-1959 р.р Меджибіж був районним центром.
У 1965 р. у замку почалися реставраційні роботи і в березні 1971 року вже був відкритий музей.
Замок у Меджибожі виглядає дуже велично. Побудований на мисі, що утворився від злиття двох річок - Південного Бугу і Бужка, він у плані нагадує довгастий трикутник з гострою вершиною, зверненою на схід. В'їзд у замок влаштований у західній стіні, з боку Меджибожа.
Подвір'я замку, оточене могутніми стінами і баштами, займає приблизно 3/4 га. Стіни у східній частині здіймаються на 17 м, товщина їх у Лицарській башті майже 4 м.
Східна частина замку разом з могутніми контрфорсами південного муру надає будівлі монументального, грізного вигляду. Східна башта має своєрідну композицію і є оригінальним зразком оборонного будівництва XVIст. До неї приєднані 2 житлових корпуси, що утворюють палацовий ансамбль.
З північного боку замку, де лінія мурів утворює тупий ріг, збудовано восьмикутну башту, яка виступає на зовні п'ятьма стінами. Від башти вздовж мурів з обох боків розташовані будинки з житловими приміщеннями (казарми).
До західної стіни примикають дім, де мешкала замкова челядь, та каретний ряд - колишня конюшня.
Південна стіна вкрита трьома рядами бійниць, що призначалися для стрільби з луків та вогнепальної зброї.
На середині подвір'я замку стоїть культова споруда - колишній костел, а пізніше - православна церква.
Меджибізький замок є цінною пам'яткою архітектури, історії, яка приваблює численних туристів. У січні 2004 року він став Державним історико-культурним заповідником.
|