Палацово-парковий ансамбль «Антоніни»

Маєток «Антоніни» лежить на берегах річки Ікопоть допливу Случі й знаходиться на пограниччі Красилівського й Старокостянтинівського районів. Містечко Антоніни сформовано навколо маєтку-резиденції Юзефа Миколая Потоцького.

Антоніни, давня назва Холодки, належали до володінь князів Острозьких. Опісля останнього з роду князя Януша Острозького (п. 1620) село перейшло до сина його сестри Фросини Заславської Доменіка Заславського. Потім родинними зв'язками до відомої волинської родини Сангушків. Марія Сангушко (1830-1903) дочка князя Романа Сангушко (1800-1881) «Сибіряка» і Наталії Потоцької в 1851 році бере шлюб із графом Альфредом Потоцьким (1817-1889) і їх син Юзеф Миколай Потоцький (1862-1922) стає останнім власником маєтку Антоніни. На початок XX ст. добра антонінські складали 17 фольварків і 21 тисячу моргів землі. Загальна площа землі, враховуючи всі ключі Потоцьких, складали 110 тис. моргів. Маєток постає в другій половині XVIII ст. коли тодішня власниця Барбара Сангушко, вдова князя Павла, відпускає за контрактом у довготермінове користування село Холодки Ігнацію Мальчевському, регенту коронної канцелярії і депутатові Сейму. Ігнацій Мальчевський будує палац, який проіснував до 1919 року коли більшовицькі війська спалили його. Мальчевський з дружиною Антоніною закладають на берегах річки Ікопоть чудовий парк, який з часом стає одним із найкращих, на Волині. Сестра Антоніни Барбара Сангушко зачарована його красою запропонувала перезвати маєток на Антоніни на честь сестри. Ця назва прижилася лише в кінці XIX століття.

На початку XIX ст. (1803 р.) князь Євстафій Сангушко розширює й перебудовує маєток. Розширений і вельми багатий на дорогі екзотичні рослини антонінський парк набуває великої слави. Парк мав надзвичайно велику ботанічну колекцію.

В другій половині XIX ст. Потоцькі далі реконструюють палацовий ансамбль, модернізуючи його й розширюючи. Найважливіші роботи проводяться в останній декаді XIX ст. (1879 р.) за проектом французького архітекта Ф. Арво. Ставиться нова монументальна в'їздна брама (збережена до сьогодні) з шести чотиригранних, покритих рустами колон, виконаних з шидловецького пісковика, з щитами в яких герби Потоцьких.

На переломі XIX та XX ст. ст. розширюється й реконструюється парк, автор ландшафтний архітект Кайзер. При сучасній його ретрореконструкції парк відновить свою красу, позаяк збережено багато чудових екземплярів меморіальних дерев. В 1905-1908 роках антонінський палац знову реконструюється в пізньобароковому стилі. Автор віденський архітект Фердинанд Фелнер.

Маєток Антоніни зберігав вельми багато надто цінних творів мистецтв, архівалії, книгозбірні (була найбільшим приватним зібранням на Волині). 11 серпня 1919 р. більшовицькі війська протистоячи січовим стрільцям армії УНР спалили кілька сіл й маєток Антоніни. Стефан Болковський відвідавши маєток Антоніни в 1901 році писав: «... англійський шик, французька елегантність, голондська чистота».

Художньо-естетична й наукова цінність маєтку

Архітектура. Цінність маєтку в його історії, лишених пам'ятках архітектури сецесії, старовинному парку, декількох будівлях колишнього архітектурного комплексу. Не найдеться в Україні невеличкого містечка, районного центру де б так збереглася цікава архітектура сецесії пам'ятки якої можна віднайти лише у Львові, Одесі, Києві, Дніпропетровську.

Будиночки офіціалістів (службовців-керівників) маєтку Потоцького в стилі модерну, мистецтва й архітектури кінця XIX - поч. XX ст. ст. який виник в Німеччині й Австрії. У різних країнах відомий як «нове мистецтво» - «ар-нуово» (Франція), «модерн» (Великобританія), «югенд-стиль» (Німеччина), «ліберті» (Італія), «сецесія» (Україна, Польща). Для модерну характерні симетрія планів і експресивність композиції, використання параболи й інших криволінійних обрисів у віконних й дверних прорізах, карнизах й огородженнях. Особлива увага зверталась на нові матеріали: цемент, бетон, залізобетон, скло, в облицюванні - кераміка, майоліка. Із старих матеріалів дерево - що нагадує металеві конструкції. Все це видно в екзотичних котеджах-палациках офіціалістів графа Юзефа Потоцького. Стиль найбільш поширився в Австрії, Німеччині, Франції, Бельгії. В Україні найбільше - у Львові.

На палациках в Антонінах найімовірніше працював хтось із віденської школи, враховуючи зв'язки ланьцутської лінії Потоцьких з Австрією. Годі шукати на Україні подібний до антонінського головний в'їзд до маєтку, який дійшов до нас в найкраще збереженому стані. Хвіртки брами є твором художньої майстерності й культури майстрів фабрики В. Гостинського у Варшаві.

Парк. Один із найкращих парків Волині тереном у 20 га створювався також в кілька етапів. Дійшов до нас з великою кількісно меморіальних дерев. А бук пурпуровий один із найкраще збережених на терені Хмельниччини, модрини польські занесені до Червоної Книги України - можуть задовольнити найвибагливіші інтереси туристів. З відновленням водної системи, ретрореконструкції насаджень, парк набуде своєрідної чарівності; потенціал для цього є.

Матеріали люб`язно надані Пажимським О.